хрокач —
ХРОКА́Ч, а́, ч., діал. Хрокало, рохкало. Діди йшли з сітками і хрокачами дуже поволі, ніби на звичайну нічну рибну ловлю (О. Довженко).
Словник української мови у 20 томах
хрокач —
-а, ч., діал. Хрокало.
Великий тлумачний словник сучасної мови
хрокач —
ХРОКА́Ч, а́, ч., діал. Хрокало. Діди йшли з сітками і хрокачами дуже поволі, ніби на звичайну нічну рибну ловлю (Довж., III, 1960, 383).
Словник української мови в 11 томах