хрокач
ХРОКА́Ч, а́, ч., діал. Хрокало.
Діди йшли з сітками і хрокачами дуже поволі, ніби на звичайну нічну рибну ловлю (Довж., III, 1960, 383).
Словник української мови (СУМ-11)ХРОКА́Ч, а́, ч., діал. Хрокало.
Діди йшли з сітками і хрокачами дуже поволі, ніби на звичайну нічну рибну ловлю (Довж., III, 1960, 383).
Словник української мови (СУМ-11)