Орфографічний словник української мови

худющий

худю́щий

прикметник

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. худющий — див. худий  Словник синонімів Вусика
  2. худющий — ХУДЮ́ЩИЙ, а, е, розм. Дуже худий. Дивували Христю й обидві сестрички – худющі, хворі, може, чи просто отак занехаяні (А. Головко); За моєї пам'яті вже не було славетної київської “конки” – незграбної споруди на колесах, що пересувалась по рейках...  Словник української мови у 20 томах
  3. худющий — -а, -е, розм. Дуже худий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. худющий — I. ХУДИ́Й (який має недостатньо повне, тонке тіло), СУХИ́Й, ЩУ́ПЛИЙ, ЩУПЛЯ́ВИЙ, ПРОЗО́РИЙ розм., СУХОРЕ́БРИЙ розм., МАРНИ́Й розм., ХУДЮ́ЧИЙ підсил. розм., ХУДЮ́ЩИЙ підсил. розм., ЗАХУ́ДЖЕНИЙ діал.  Словник синонімів української мови
  5. худющий — ХУДЮ́ЩИЙ, а, е, розм. Дуже худий. Дивували Христю й обидві сестрички — худющі, хворі, може, чи просто отак занехаяні (Головко, А. Гармаш, 1971, 529); За моєї пам’яті вже не було славетної київської «конки» — незграбної споруди на колесах...  Словник української мови в 11 томах