Значення в інших словниках
-
худющий —
худю́щий прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
-
худющий —
ХУДЮ́ЩИЙ, а, е, розм. Дуже худий. Дивували Христю й обидві сестрички – худющі, хворі, може, чи просто отак занехаяні (А. Головко); За моєї пам'яті вже не було славетної київської “конки” – незграбної споруди на колесах, що пересувалась по рейках...
Словник української мови у 20 томах
-
худющий —
-а, -е, розм. Дуже худий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
худющий —
I. ХУДИ́Й (який має недостатньо повне, тонке тіло), СУХИ́Й, ЩУ́ПЛИЙ, ЩУПЛЯ́ВИЙ, ПРОЗО́РИЙ розм., СУХОРЕ́БРИЙ розм., МАРНИ́Й розм., ХУДЮ́ЧИЙ підсил. розм., ХУДЮ́ЩИЙ підсил. розм., ЗАХУ́ДЖЕНИЙ діал.
Словник синонімів української мови
-
худющий —
ХУДЮ́ЩИЙ, а, е, розм. Дуже худий. Дивували Христю й обидві сестрички — худющі, хворі, може, чи просто отак занехаяні (Головко, А. Гармаш, 1971, 529); За моєї пам’яті вже не було славетної київської «конки» — незграбної споруди на колесах...
Словник української мови в 11 томах