цареня

цареня́

іменник середнього роду, істота

розм.

Значення в інших словниках

1. цареня — див. царевич  Словник синонімів Вусика
2. цареня — ЦАРЕНЯ́, ня́ти, с., розм. Царське дитя; царевич. Війна ж злочинна скаженіла по волі диких царенят (О. Гаврилюк); – Бити до цурки, – похмуро продовжував Лаврін. – І царя й царенят. Послали народ на погибель, іроди прокляті! (О. Донченко).  Словник української мови у 20 томах
3. цареня — -яти, с., розм. Царське дитя; царевич.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. цареня — Цареня́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. цареня — ЦАРЕНЯ́, я́ти, с., розм. Царське дитя; царевич. Війна ж злочинна скаженіла по волі диких царенят (Гавр., Вибр., 1949, 48); — Бити до цурки, — похмуро продовжував Лаврін.— І царя й царенят. Послали народ на погибель, іроди прокляті! (Донч., III, 1956, 121).  Словник української мови в 11 томах
6. цареня — Цареня, -няти с. Дитя царя. Де царь подівав царенята. Чуб. II. 152.  Словник української мови Грінченка