Значення в інших словниках
-
цареня —
цареня́ іменник середнього роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
цареня —
див. царевич
Словник синонімів Вусика
-
цареня —
ЦАРЕНЯ́, ня́ти, с., розм. Царське дитя; царевич. Війна ж злочинна скаженіла по волі диких царенят (О. Гаврилюк); – Бити до цурки, – похмуро продовжував Лаврін. – І царя й царенят. Послали народ на погибель, іроди прокляті! (О. Донченко).
Словник української мови у 20 томах
-
цареня —
Цареня́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
цареня —
ЦАРЕНЯ́, я́ти, с., розм. Царське дитя; царевич. Війна ж злочинна скаженіла по волі диких царенят (Гавр., Вибр., 1949, 48); — Бити до цурки, — похмуро продовжував Лаврін.— І царя й царенят. Послали народ на погибель, іроди прокляті! (Донч., III, 1956, 121).
Словник української мови в 11 томах
-
цареня —
Цареня, -няти с. Дитя царя. Де царь подівав царенята. Чуб. II. 152.
Словник української мови Грінченка