цілюще —
ЦІЛЮ́ЩЕ. Присл. до цілю́щий. Ніколи не думав Дьяконов, що праця може впливати на людину так цілюще (О. Гончар); В далекій життєвій дорозі людині насамперед мариться рідна оселя ..
Словник української мови у 20 томах
цілюще —
Присл. до цілющий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
цілюще —
ЦІЛЮ́ЩЕ. Присл. до цілю́щий. Ніколи не думав Дьяконов, що праця може впливати на людину так цілюще (Гончар, II, 1959, 61); В далекій життєвій дорозі людині насамперед мариться рідна оселя..
Словник української мови в 11 томах