Орфографічний словник української мови

цілючість

цілю́чість

іменник жіночого роду

цілющість

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. цілючість — ЦІЛЮ́ЧІСТЬ, чості, ж., розм. Властивість за знач. цілю́чий.  Словник української мови у 20 томах
  2. цілючість — -чості, ж., розм. Властивість за знач. цілючий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цілючість — ЦІЛЮ́ЧІСТЬ, чості, ж., розм. Властивість за знач. цілю́чий.  Словник української мови в 11 томах