цілючість ЦІЛЮ́ЧІСТЬ, чості, ж., розм. Властивість за знач. цілю́чий. Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках цілючість — цілю́чість іменник жіночого роду цілющість розм. Орфографічний словник української мови цілючість — ЦІЛЮ́ЧІСТЬ, чості, ж., розм. Властивість за знач. цілю́чий. Словник української мови у 20 томах цілючість — -чості, ж., розм. Властивість за знач. цілючий. Великий тлумачний словник сучасної мови