цілючість

ЦІЛЮ́ЧІСТЬ, чості, ж., розм.

Властивість за знач. цілю́чий.

Значення в інших словниках

1. цілючість — цілю́чість іменник жіночого роду цілющість розм.  Орфографічний словник української мови
2. цілючість — -чості, ж., розм. Властивість за знач. цілючий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. цілючість — ЦІЛЮ́ЧІСТЬ, чості, ж., розм. Властивість за знач. цілю́чий.  Словник української мови в 11 томах