цілючий
ЦІЛЮ́ЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що цілю́щий.
♦ Цілю́чий бальза́м — те саме, що Цілю́щий бальза́м ( див. цілю́щий).
[Мальванов:] Та постривай, чудак-чоловіче, в тебе ж судороги,— хіба тобі можна женитись. [Спичаковський:] Жіноча любов — цілючий бальзам. Один поцілунок, і — зніме як рукою (Коч., II, 1956, 32).
Словник української мови (СУМ-11)