чайчин — Орфографічний словник української мови

чайчин — ЧА́ЙЧИН, а, е. Прикм. до ча́йка¹ 1, ча́йка¹ 2, належний чайці. Але й конаючи, село Не умирало, та росло. Над ним ширяла пісня чиста, Як біле чайчине крило (М. Словник української мови у 20 томах
чайчин — -а, -е. Прикм. до чайка I 1), 2). || Належний чайці. Великий тлумачний словник сучасної мови
чайчин — ЧА́ЙЧИН, а, е. Прикм. до ча́йка¹, 2; належний чайці. Але й конаючи, село Не умирало, та росло. Над ним ширяла пісня чиста, Як біле чайчине крило (Рильський, II, 1956, 131); Трави були високі й густі, так що Тимко не бачив дівчаток... Словник української мови в 11 томах