човняр —
ЧОВНЯ́Р, а́, ч. 1. Той, хто перевозить човном людей і вантажі. – Швидше лагодься, – нетерпляче підгонила Маргіт човняра. – Бачиш, вітер який розгулюється... Хвиля росте! (О. Гончар); Човняр відмовився перевезти його через наводнену річку (М.
Словник української мови у 20 томах
човняр —
-а, ч. 1》 Той, хто перевозить човном людей і вантажі. || Представник козацького війська, що воювало на човнах. 2》 Майстер, який будує човни.
Великий тлумачний словник сучасної мови
човняр —
ЧОВНЯ́Р, а́, ч. 1. Той, хто перевозить човном людей і вантажі. — Швидше лагодься,— нетерпляче підгонила Маргіт човняра.— Бачиш, вітер який розгулюється… Хвиля росте! (Гончар, Новели, 1954, 50); Човняр відмовився перевезти його через наводнену річку (Томч.
Словник української мови в 11 томах