Орфографічний словник української мови

чудернацьки

чудерна́цьки

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. чудернацьки — ЧУДЕРНА́ЦЬКИ, присл. Дивно, химерно, вигадливо. На дорозі стояла машина, чудернацьки розфарбована (Ю. Яновський); Дмитро охоче працює з дідом, охоче переймає його науку і з задоволенням їсть усякі чудернацьки приправлені страви, які готує старий (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
  2. чудернацьки — присл. Дивно, химерно, вигадливо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чудернацьки — ДИ́ВНО, ЧУ́ДНО, ДИВОВИ́ЖНО, НАВДИВОВИ́ЖУ, ЧУДЕРНА́ЦЬКО (ЧУДЕРНА́ЦЬКИ), НЕЗВИ́ЧНО, НА ДИ́ВО, НА ПРОДИ́ВО розм., ДИВО́ЧНО розм. Мов намальований сіяв (гість), І став велично на порозі, І, уклонившися, вітав Марію тихо. Їй, небозі, Аж дивно, чудно (Т.  Словник синонімів української мови
  4. чудернацьки — ЧУДЕРНА́ЦЬКИ, присл. Дивно, химерно, вигадливо. На дорозі стояла машина, чудернацьки розфарбована (Ю. Янов., І, 1954, 103); Дмитро охоче працює з дідом, охоче переймає його науку і з задоволенням їсть усякі чудернацьки приправлені страви, які готує старий (Стельмах, II, 1962, 261).  Словник української мови в 11 томах