чудернацьки
ЧУДЕРНА́ЦЬКИ, присл.
Дивно, химерно, вигадливо.
На дорозі стояла машина, чудернацьки розфарбована (Ю. Яновський);
Дмитро охоче працює з дідом, охоче переймає його науку і з задоволенням їсть усякі чудернацьки приправлені страви, які готує старий (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)