Орфографічний словник української мови

чудовість

чудо́вість

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. чудовість — ЧУДО́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до чудо́вий. Від цієї зустрічі казкова чудовість ілюмінованого ставка Саїдові здалася зачарованим феєрверком (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
  2. чудовість — -вості, ж. Абстр. ім. до чудовий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чудовість — ЧУДО́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до чудо́вий. Від цієї зустрічі казкова чудовість ілюмінованого ставка Саїдові здалася зачарованим фейєрверком (Ле, Міжгір’я, 1953, 17).  Словник української мови в 11 томах