чудовість

ЧУДО́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до чудо́вий.

Від цієї зустрічі казкова чудовість ілюмінованого ставка Саїдові здалася зачарованим фейєрверком (Ле, Міжгір’я, 1953, 17).

Значення в інших словниках

1. чудовість — ЧУДО́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до чудо́вий. Від цієї зустрічі казкова чудовість ілюмінованого ставка Саїдові здалася зачарованим феєрверком (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
2. чудовість — чудо́вість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. чудовість — -вості, ж. Абстр. ім. до чудовий.  Великий тлумачний словник сучасної мови