чудовість

ЧУДО́ВІСТЬ, вості, ж.

Абстр. ім. до чудо́вий.

Від цієї зустрічі казкова чудовість ілюмінованого ставка Саїдові здалася зачарованим феєрверком (Іван Ле).

Значення в інших словниках

1. чудовість — чудо́вість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. чудовість — -вості, ж. Абстр. ім. до чудовий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. чудовість — ЧУДО́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до чудо́вий. Від цієї зустрічі казкова чудовість ілюмінованого ставка Саїдові здалася зачарованим фейєрверком (Ле, Міжгір’я, 1953, 17).  Словник української мови в 11 томах