Орфографічний словник української мови

швендяння

шве́ндяння

іменник середнього роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. швендяння — ШВЕ́НДЯННЯ, я, с., розм. Дія за знач. шве́ндяти. Швендяння змалку по дворах, простягання христа ради руки попідвіконню привчили дівчину не до праці, а до біганини (Панас Мирний); Є обов'язок – і тоді людина стоїть у житті на твердо визначеному місці.  Словник української мови у 20 томах
  2. швендяння — -я, с., розм. Дія за знач. швендяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. швендяння — ШВЕ́НДЯННЯ, я, с., розм. Дія за знач. шве́ндяти. Швендяння змалку по дворах, простягання христа ради руки попідвіконню привчили дівчину не до праці, а до біганини (Мирний, І, 1949, 234)...  Словник української мови в 11 томах
  4. швендяння — Швендяння, -ня с. Шлянье, бродяжничество. Швендяння змалку по дворах. Мир. ХРВ. 162.  Словник української мови Грінченка