Значення в інших словниках
-
шепітний —
[шеп'ітнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови
-
шепітний —
ШЕ́ПІТНИЙ, а, е. 1. Позбавлений звуку, голосу; сповнений шепоту. Не тьохкали і не рипіли піски. Тільки в шелюгах таїлися якісь шепітні спокої (Іван Ле). 2. лінгв. Який вимовляється, здійснюється без участі голосових зв'язок (перев. про звуки, вимову).
Словник української мови у 20 томах
-
шепітний —
-а, -е. 1》 Позбавлений звуку, голосу; сповнений шепоту. 2》 лінгв. Який вимовляється, здійснюється без участі голосових зв'язок (перев. про звуки, вимову).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
шепітний —
ШЕ́ПІТНИЙ, а, е. 1. Позбавлений звуку, голосу; сповнений шепоту. Не тьохкали і не рипіли піски. Тільки в шелюгах таїлися якісь шепітні спокої (Ле, Ю. Кудря, 1956, 254). 2. лінгв. Який вимовляється, здійснюється без участі голосових зв’язок (перев.
Словник української мови в 11 томах