Орфографічний словник української мови

шумливо

шумли́во

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. шумливо — ШУМЛИ́ВО. Присл. до шумли́вий¹. Від брязку заліза шумливо Знялося з ялин гайвороння (М. Старицький); Вітер попутний повіяв шумливо, і легко побігли Рибним шляхом кораблі (Борис Тен, пер. з тв.  Словник української мови у 20 томах
  2. шумливо — Присл. до шумливий I. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шумливо — ШУМЛИ́ВО. Присл. до шумли́вий¹ Від брязку заліза шумливо Знялося з ялин гайвороння (Стар., Вибр., 1959, 60); Вітер попутний повіяв шумливо, і легко побігли Рибним шляхом кораблі (Гомер, Одіссея, перекл.  Словник української мови в 11 томах