шушукати —
ШУШУ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. Говорити одне з одним пошепки, перев. таємно від інших, нашіптувати кому-небудь щось. Старі зітхали про себе, сходилися, шушукали (Панас Мирний); Деякі [діти] в середині купи штовхались, шушукали та стиха сміялись (І.
Словник української мови у 20 томах
шушукати —
-аю, -аєш, недок., розм. 1》 Говорити одне з одним пошепки, перев. таємно від інших, нашіптувати кому-небудь щось. 2》 перен. Тихо шуміти, шелестіти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шушукати —
ШУШУ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. Говорити одне з одним пошепки, перев. таємно від інших, нашіптувати кому-небудь щось. Старі зітхали про себе, сходилися, шушукали (Мирний, III, 1954, 189); Деякі [діти] в середині купи штовхались...
Словник української мови в 11 томах
шушукати —
Шушукати, -каю, -єш гл. Шептать, шептаться.
Словник української мови Грінченка