щебетуха

щебету́ха 1

іменник жіночого роду, істота

пташка

розм.

щебету́ха 2

іменник жіночого роду, істота

про жінку, дівчину

розм.

Значення в інших словниках

1. щебетуха — (про жінку, яка багато і швидко говорить) говоруха, балакуха, цокотуха, лепетуха, (негативно) пустомеля.  Словник синонімів Полюги
2. щебетуха — див. ЦОКОТУХА.  Словник синонімів Караванського
3. щебетуха — [шчеибеитуха] -хие, д. і м. -ус'і  Орфоепічний словник української мови
4. щебетуха — ЩЕБЕТУ́ХА, и, ж., розм. Жін. до щебету́н. Чорнокрилі, білогруді щебетухи [ластівки] своїми піснями звеселяють доярок, і дівчата гордяться, що в них така весела ферма (І. Цюпа); Тече вода по камені, під каменем сухо, Чом до мене не говориш, моя щебетухо?...  Словник української мови у 20 томах
5. щебетуха — -и, розм. Жін. до щебетун.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. щебетуха — БАЛАКУ́ХА розм. (та, хто любить багато поговорити), ГОВОРУ́ХА розм., ЛЕПЕТУ́ХА розм., ЛОПОТУ́ХА розм. рідше, ПАЩЕКУ́ХА розм., СОРО́КА розм., ЛЕПЕ́ТЯ діал.; ЦОКОТУ́ХА розм., СОКОТУ́ХА розм. рідше, ЛЯСКУ́ХА розм., ТОРОХТІ́ЙКА розм., ТАРАХКОТІ́ЛКА розм.  Словник синонімів української мови
7. щебетуха — Щебету́ха, -хи, -сі; -ту́хи, -ту́х  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. щебетуха — ЩЕБЕТУ́ХА, и, ж., розм. Жін. до щебету́н. Чорнокрилі, білогруді щебетухи [ластівки] своїми піснями звеселяють доярок, і дівчата гордяться, що в них така весела ферма (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 68); Тече вода по камені, під каменем сухо...  Словник української мови в 11 томах