щербитися —
ЩЕРБИ́ТИСЯ, и́ться; мн. щербля́ться; недок. Ставати, робитися щербатим (про що-небудь). У темряві густій ніхто не бачив, Як блискала й щербилась ясна зброя (Леся Українка); Оковані жерстю, товсті дубові ворота ніяк не піддавались ударам сокир, що щербились об залізо (С. Добровольський).
Словник української мови у 20 томах
щербитися —
-иться; мн. щербляться; недок. Ставати, робитися щербатим (про що-небудь).
Великий тлумачний словник сучасної мови
щербитися —
ЩЕРБИ́ТИСЯ, и́ться; мн. щербля́ться; недок. Ставати, робитися щербатим (про що-небудь). У темряві густій ніхто не бачив, Як блискала й щербилась ясна зброя (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах