щербитися

ЩЕРБИ́ТИСЯ, и́ться; мн. щербля́ться; недок.

Ставати, робитися щербатим (про що-небудь).

У темряві густій ніхто не бачив, Як блискала й щербилась ясна зброя (Леся Українка);

Оковані жерстю, товсті дубові ворота ніяк не піддавались ударам сокир, що щербились об залізо (С. Добровольський).

Значення в інших словниках

1. щербитися — щерби́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. щербитися — -иться; мн. щербляться; недок. Ставати, робитися щербатим (про що-небудь).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. щербитися — ЩЕРБИ́ТИСЯ, и́ться; мн. щербля́ться; недок. Ставати, робитися щербатим (про що-небудь). У темряві густій ніхто не бачив, Як блискала й щербилась ясна зброя (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах