щербитися
ЩЕРБИ́ТИСЯ, и́ться; мн. щербля́ться; недок. Ставати, робитися щербатим (про що-небудь).
У темряві густій ніхто не бачив, Як блискала й щербилась ясна зброя (Л. Укр., І, 1951, 115);
Оковані жерстю, товсті дубові ворота ніяк не піддавались ударам сокир, що щербились об залізо (Добр., Очак. розмир, 1965, 169).
Словник української мови (СУМ-11)