Значення в інших словниках
-
щерблений —
див. щербатий
Словник синонімів Вусика
-
щерблений —
ЩЕ́РБЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до щерби́ти. І де той меч, не щерблений ніким, Що голови позносив би ворожі? (Л. Дмитерко). 2. у знач. прикм. Який має щербини (про що-небудь); щербатий. Він пам'ятає шаблю гостру, а може, щерблену й тупу, блискучу й довгу, наче постріл у ночі тьмі... (В. Сосюра).
Словник української мови у 20 томах
-
щерблений —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до щербити. 2》 у знач. прикм. Який має щербини (про що-небудь); щербатий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
щерблений —
ЩЕРБА́ТИЙ (із зазублинами, щербинами), ВИ́ЩЕРБЛЕНИЙ, НАДЩЕ́РБЛЕНИЙ, ЗАЗУ́БЛЕНИЙ, ЩЕ́РБЛЕНИЙ, ВИ́ЗУБЛЕНИЙ. Я написав на щербатій колонаді рейхстагу: "Не чіпайте нас більше, не вимушуйте гніватися!" (В.
Словник синонімів української мови
-
щерблений —
Ще́рблений, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
щерблений —
ЩЕ́РБЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до щерби́ти. І де той меч, не щерблений ніким, Що голови позносив би ворожі? (Дмит., Книга боротьби, 1939, 47). 2. у знач. прикм. Який має щербини (про що-небудь); щербатий.
Словник української мови в 11 томах