Значення в інших словниках
-
щупик —
ЩУ́ПИК, а, ч. 1. Зменш. до щуп. Прилад і набір щупиків, який застосовують при ультразвуковій дефектоскопії, сконструйовано вітчизняниими інженерами (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
щупик —
-а, ч. 1》 Зменш. до щуп. 2》 Членистий придаток біля ротової порожнини в комах, ракоподібних, багатоніжок, на якому містяться органи чуттів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
щупик —
ЩУ́ПИК, а, ч. 1. Зменш, до щуп. Прилад і набір щупиків, який застосовують при ультразвуковій дефектоскопії, сконструйовано радянськими інженерами (Наука.., 9, 1959, 23).
Словник української мови в 11 томах