щупик
щу́пик
-а, ч.
1》 Зменш. до щуп.
2》 Членистий придаток біля ротової порожнини в комах, ракоподібних, багатоніжок, на якому містяться органи чуттів.
Великий тлумачний словник сучасної української мовищу́пик
-а, ч.
1》 Зменш. до щуп.
2》 Членистий придаток біля ротової порожнини в комах, ракоподібних, багатоніжок, на якому містяться органи чуттів.
Великий тлумачний словник сучасної української мови