юначка —
ЮНА́ЧКА, и, ж. Жін. до юна́к. Чув [Лодиженко] і голос тієї ж щирої юначки, що цяточку йому з святого мулу наївно на чоло поклала (Іван Ле); – Я проваджу справу виховання тисячі юнаків і юначок (Олесь Досвітній).
Словник української мови у 20 томах
юначка —
-и. Жін. до юнак.
Великий тлумачний словник сучасної мови
юначка —
ЮНА́ЧКА, и, ж. Жін. до юна́к. Чув [Лодиженко] і голос тієї ж щирої юначки, що цяточку йому з святого мулу наївно на чоло поклала (Ле, Міжгір’я, 1953, 269); — Я проваджу справу виховання тисячі юнаків і юначок (Досв., Вибр., 1959, 243).
Словник української мови в 11 томах