Значення в інших словниках
-
юначка —
ЮНА́ЧКА, и, ж. Жін. до юна́к. Чув [Лодиженко] і голос тієї ж щирої юначки, що цяточку йому з святого мулу наївно на чоло поклала (Іван Ле); – Я проваджу справу виховання тисячі юнаків і юначок (Олесь Досвітній).
Словник української мови у 20 томах
-
юначка —
юна́чка іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
юначка —
ЮНА́ЧКА, и, ж. Жін. до юна́к. Чув [Лодиженко] і голос тієї ж щирої юначки, що цяточку йому з святого мулу наївно на чоло поклала (Ле, Міжгір’я, 1953, 269); — Я проваджу справу виховання тисячі юнаків і юначок (Досв., Вибр., 1959, 243).
Словник української мови в 11 томах