відтягнути

відтяга́ти / відтягти́ (відтягну́ти) час. Зволікати здійснення чого-небудь. Вони (махновці) добре знали умови переходу через Сиваш і тільки відтягали час, боячись якоїсь пастки (Ю. Яновський).

(і) го́лосу не відтя́гне. Дуже слабий. Серце Насті розривалося, коли вона дивилася на свою дитину: бліде, голодне й голосу не відтягне (З журналу).

(і) за ву́ха не відтя́гнеш (не відтягну́ти, не відтягти́) кого, від чого. Хто-небудь дуже любить щось, захоплюється чимсь. Дай вам землю під селом, так вас од неї й за вуха не відтягнеш (А. Головко); Не турбінами єдиними людина жива... Бориса — того за вуха не відтягнути од віршів (І. Муратов). й за ву́ха не відтя́г би. Надолужуючи прогаяне в дорозі, Данько тьопав так, що й за вуха його не відтяг би: скучив за гарячою стравою (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. відтягнути — відтягну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відтягнути — Відтягну́ти, відтяга́ти. Відняти, відрахувати. Стан пожичок для членів. Се робить ся так, що відтягає ся суму, сплачену на довги, від суми уділених пожичок (См.  Українська літературна мова на Буковині
3. відтягнути — див. відтягати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. відтягнути — ВІДТЯГНУ́ТИ див. відтя́гувати.  Словник української мови у 20 томах
5. відтягнути — ВИ́ДОВЖИТИ (зробити довшим, збільшити довжину чого-небудь), ВИ́ТЯГТИ, ВИ́ТЯГНУТИ, РОЗТЯГТИ́, РОЗТЯГНУ́ТИ (зробити довшим або більшим за розміром); ВІДТЯГТИ́, ВІДТЯГНУ́ТИ (куючи). — Недок.  Словник синонімів української мови
6. відтягнути — ВІДТЯГНУ́ТИ див. відтяга́ти.  Словник української мови в 11 томах