Великий тлумачний словник сучасної мови

відтягнути

відтягну́ти

див. відтягати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відтягнути — відтягну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відтягнути — Відтягну́ти, відтяга́ти. Відняти, відрахувати. Стан пожичок для членів. Се робить ся так, що відтягає ся суму, сплачену на довги, від суми уділених пожичок (См.  Українська літературна мова на Буковині
  3. відтягнути — ВІДТЯГНУ́ТИ див. відтя́гувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. відтягнути — відтяга́ти / відтягти́ (відтягну́ти) час. Зволікати здійснення чого-небудь. Вони (махновці) добре знали умови переходу через Сиваш і тільки відтягали час, боячись якоїсь пастки (Ю. Яновський). (і) го́лосу не відтя́гне. Дуже слабий.  Фразеологічний словник української мови
  5. відтягнути — ВИ́ДОВЖИТИ (зробити довшим, збільшити довжину чого-небудь), ВИ́ТЯГТИ, ВИ́ТЯГНУТИ, РОЗТЯГТИ́, РОЗТЯГНУ́ТИ (зробити довшим або більшим за розміром); ВІДТЯГТИ́, ВІДТЯГНУ́ТИ (куючи). — Недок.  Словник синонімів української мови
  6. відтягнути — ВІДТЯГНУ́ТИ див. відтяга́ти.  Словник української мови в 11 томах