відтягнути —
відтягну́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
відтягнути —
Відтягну́ти, відтяга́ти. Відняти, відрахувати. Стан пожичок для членів. Се робить ся так, що відтягає ся суму, сплачену на довги, від суми уділених пожичок (См.
Українська літературна мова на Буковині
відтягнути —
див. відтягати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відтягнути —
ВІДТЯГНУ́ТИ див. відтя́гувати.
Словник української мови у 20 томах
відтягнути —
відтяга́ти / відтягти́ (відтягну́ти) час. Зволікати здійснення чого-небудь. Вони (махновці) добре знали умови переходу через Сиваш і тільки відтягали час, боячись якоїсь пастки (Ю. Яновський). (і) го́лосу не відтя́гне. Дуже слабий.
Фразеологічний словник української мови
відтягнути —
ВИ́ДОВЖИТИ (зробити довшим, збільшити довжину чого-небудь), ВИ́ТЯГТИ, ВИ́ТЯГНУТИ, РОЗТЯГТИ́, РОЗТЯГНУ́ТИ (зробити довшим або більшим за розміром); ВІДТЯГТИ́, ВІДТЯГНУ́ТИ (куючи). — Недок.
Словник синонімів української мови