лепетливий
лепетли́вий на язи́к. Той, який любить багато говорити; балакучий, язикатий. — Зануда на язик лепетливий, а ми люди убогі: боїмося поговору (І. Нечуй-Левицький); // Який може почуте переказати іншим, розголосити таємницю. — А Палладій лепетливий на язик, скаже ще комусь, а хтось довідається (І. Нечуй-Левицький).
Фразеологічний словник української мови