нагана
да́ти нага́ну кому. Засудити чиї-небудь дії, вчинки. Тобі нагани не дадуть, ти сам багатий (Марко Вовчок); // Застерегти кого-небудь від певних дій, вчинків. Тож відпустити дівчину негайно і скасувати вирока того. А суддям я таку даю нагану: щоб наперед без відома мого не важились на страти самочинні, передовсім освідчили мене (Л. Костенко).
Фразеологічний словник української мови