нагана
Нага́на. Догана. Знані випадки, що волоскі питомці чинно зневажали руских семінаристів за то, що сі жадали в семинариї руских часописий або книжок, а за то, що сьпівали по-руски при службі божій, дістали від ректора семинариї остру нагану (Б., 1895, 6, 2); В четвертій утраквістичній клясі на 49 учеників дістало при першій конференції с. р 39-ох нагану або напімненє з греки, [...] шкільна грецка задача в тій же клясі виказує 7 нот достаточних, а всі прочі недостаточні (Корд., 1904, 12-13)
// пол. nagana — догана.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.