поводок

іти́ (бу́ти, ходи́ти і т. ін.) на поводку́ (на по́воді, на припо́ні, на при́в’язі і т. ін.) у кого, чого, рідше за ким, чиєму. Діяти за чиєю-небудь вказівкою, сліпо підкоряючись чиїйсь волі; бути залежним у своїх вчинках від кого-, чого-небудь. Я знаю: не можна йти на припоні враження читача. Читач не завжди правий (Ю. Смолич); Палко засуджуючи в присутності Маринки гризотівський спосіб життя, нечесне обивательське животіння своїх батьків, ти (Дмитро Гризота) продовжував іти в них на прив’язі (В. Речмедін); — Ти мій авторитет підриваєш! На поводку в Гайворона ходиш! (М. Зарудний); — Я теж винен у цьому, товариші, коли хочете знати. Так, винен, бо ходив за Перегудою на поводку, потурав йому всі ці роки (В. Кучер). іти́ на поворо́зці. — Про Данилка не йде мова,— перебив секретар.— Можливо, він іде на поворозці в когось іншого, який прикривається маскою нейтральності (Р. Іваничук).

Значення в інших словниках

1. поводок — поводо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. поводок — див. вірьовка  Словник синонімів Вусика
3. поводок — -відка, ч. 1》 Те саме, що повідець. 2》 Прикріплений до нашийника ремінь (або ланцюжок), за який водять собаку. 3》 Те саме, що волосінь 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. поводок — ПОВОДО́К, відка́, ч. 1. Те саме, що повіде́ць. Боєць схилився на коні .. Рука трима спрокволу Ремінний жовтий поводок, Опущений додолу (А. Малишко). 2. Прикріплений до нашийника ремінь (або ланцюжок), за який водять собаку.  Словник української мови у 20 томах
5. поводок — ВОЛОСІ́НЬ (у вудці), ВОЛОСНЯ́, ЛІ́СКА, ПОВОДО́К. Стис удилище, підсік... Ого, нівроку! Немов струна співає волосінь (М. Рильський); Все відбилося у воді — поплавець з гусячого пера, і скручена з кінського хвоста волосня, і довге ліщинове вудлище (А.  Словник синонімів української мови
6. поводок — ПОВОДО́К, відка́, ч. 1. Те саме, що повіде́ць. Боєць схилився на коні.. Рука трима спрокволу Ремінний жовтий поводок, Опущений додолу (Мал., Звенигора, 1959, 115). 2. Прикріплений до нашийника ремінь (або ланцюжок), за який водять собаку.  Словник української мови в 11 томах