Значення в інших словниках
-
поводок —
поводо́к іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
поводок —
-відка, ч. 1》 Те саме, що повідець. 2》 Прикріплений до нашийника ремінь (або ланцюжок), за який водять собаку. 3》 Те саме, що волосінь 3).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
поводок —
ПОВОДО́К, відка́, ч. 1. Те саме, що повіде́ць. Боєць схилився на коні .. Рука трима спрокволу Ремінний жовтий поводок, Опущений додолу (А. Малишко). 2. Прикріплений до нашийника ремінь (або ланцюжок), за який водять собаку.
Словник української мови у 20 томах
-
поводок —
іти́ (бу́ти, ходи́ти і т. ін.) на поводку́ (на по́воді, на припо́ні, на при́в’язі і т. ін.) у кого, чого, рідше за ким, чиєму. Діяти за чиєю-небудь вказівкою, сліпо підкоряючись чиїйсь волі; бути залежним у своїх вчинках від кого-, чого-небудь.
Фразеологічний словник української мови
-
поводок —
ВОЛОСІ́НЬ (у вудці), ВОЛОСНЯ́, ЛІ́СКА, ПОВОДО́К. Стис удилище, підсік... Ого, нівроку! Немов струна співає волосінь (М. Рильський); Все відбилося у воді — поплавець з гусячого пера, і скручена з кінського хвоста волосня, і довге ліщинове вудлище (А.
Словник синонімів української мови
-
поводок —
ПОВОДО́К, відка́, ч. 1. Те саме, що повіде́ць. Боєць схилився на коні.. Рука трима спрокволу Ремінний жовтий поводок, Опущений додолу (Мал., Звенигора, 1959, 115). 2. Прикріплений до нашийника ремінь (або ланцюжок), за який водять собаку.
Словник української мови в 11 томах