Фразеологічний словник української мови

пожовтіти

в оча́х жовті́є (жо́вкне, темні́є і т. ін.) / пожовті́ло (пожо́вкло, потемні́ло і т. ін.) кому, у кого і без додатка. Хто-небудь втрачає здатність нормально бачити, комусь стає погано від фізичного болю, втоми, хвилювання і т. ін. Ївга стоїть, як дерев’яна, труситься, в очах жовтіє. Ледве промовила: — Що се ти наробив? (Г. Квітка-Основ’яненко); (Секлета Семенівна:) Ну за що ти мене образив гергепою? За віщо? Ти справді дихати спокійно не даєш! Мені уже жовкне в очах!.. (М. Куліш); В ньому прокинувся голод, дикий, невгамовний, незборливий голод, від якого темніє в очах (П. Загребельний); У мене так мурав’ї (мурашки) й заходили поза спиною від отих Омелькових речей; аж дух у грудях сперло, в очах пожовтіло!.. (Панас Мирний); Світ мені темний зробився: пожовкло, позеленіло в очах (Ганна Барвінок); Замфірові потемніло в очах. Зразу він наче не розчовпав, про що річ, але за мить страшна думка блиснула йому в голові (М. Коцюбинський); — Ну, а коли сказала (дочка) про булочника — залицявся там один хвиндрик до неї — то в мене й у очах позеленіло (Ю. Збанацький).

Фразеологічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пожовтіти — пожовті́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. пожовтіти — -ію, -ієш. Док. до жовтіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пожовтіти — ПОЖОВТІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати жовтим, з жовтуватим відтінком. Як блідную покаже осінь твар І спіла овощ пожовтіє, Він трусить яблука і сушить на узвар (Л. Боровиковський); Вони [гроші] .. вже вилиняли й пожовтіли, припали пилом (В.  Словник української мови у 20 томах
  4. пожовтіти — ЖОВТІ́ТИ (ставати жовтим, з жовтуватим відтінком), ЖО́ВКНУТИ, ПРИЖОВКА́ТИ, ЗОЛОТИ́ТИСЯ, ЗОЛОТІ́ТИ, ЗАЖОВКА́ТИ рідше, ЖОВТІ́ШАТИ підсил.; ПОЛОВІ́ТИ (перев. про жито, пшеницю). — Док.  Словник синонімів української мови
  5. пожовтіти — ПОЖОВТІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до жовті́ти. Як блідную покаже осінь твар І спіла овощ пожовтіє, Він трусить яблука і сушить на узвар (Бор., Тв., 1957, 58); Вони [гроші]..  Словник української мови в 11 томах
  6. пожовтіти — Пожовтіти, -тію, -єш гл. = пожовкнути.  Словник української мови Грінченка