пожовтіти

пожовті́ти

-ію, -ієш.

Док. до жовтіти.

Значення в інших словниках

1. пожовтіти — пожовті́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пожовтіти — ПОЖОВТІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати жовтим, з жовтуватим відтінком. Як блідную покаже осінь твар І спіла овощ пожовтіє, Він трусить яблука і сушить на узвар (Л. Боровиковський); Вони [гроші] .. вже вилиняли й пожовтіли, припали пилом (В.  Словник української мови у 20 томах
3. пожовтіти — в оча́х жовті́є (жо́вкне, темні́є і т. ін.) / пожовті́ло (пожо́вкло, потемні́ло і т. ін.) кому, у кого і без додатка. Хто-небудь втрачає здатність нормально бачити, комусь стає погано від фізичного болю, втоми, хвилювання і т. ін.  Фразеологічний словник української мови
4. пожовтіти — ЖОВТІ́ТИ (ставати жовтим, з жовтуватим відтінком), ЖО́ВКНУТИ, ПРИЖОВКА́ТИ, ЗОЛОТИ́ТИСЯ, ЗОЛОТІ́ТИ, ЗАЖОВКА́ТИ рідше, ЖОВТІ́ШАТИ підсил.; ПОЛОВІ́ТИ (перев. про жито, пшеницю). — Док.  Словник синонімів української мови
5. пожовтіти — ПОЖОВТІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до жовті́ти. Як блідную покаже осінь твар І спіла овощ пожовтіє, Він трусить яблука і сушить на узвар (Бор., Тв., 1957, 58); Вони [гроші]..  Словник української мови в 11 томах
6. пожовтіти — Пожовтіти, -тію, -єш гл. = пожовкнути.  Словник української мови Грінченка