помка

відби́ти па́мороки (по́мки, тя́мки). 1. кому і без додатка. Позбавляти кого-небудь здатності нормально мислити або сприймати щось. (Бичок:) Ну, наробив я халепи, ускочив аж по самісінькі вуха! Правду кажуть: що кого Бог захоче покарати, то перш усього памороки одіб’є!.. (М. Кропивницький). 2. кому, у кого. Хто-небудь втрачає здатність нормально мислити або сприймати щось. Зайшов я вже далеченько, бо мені неначе памороки одбило; але сльози перестали литись. Я став та й роздивляюсь, куди це я зайшов (І. Нечуй-Левицький); — А ви мене послухайте, начальники дорогі. Не дивіться, що я баба немічна, у мене ще помки не відбило (Ю. Бедзик); Мені відбило тямки. Певне, те саме було і з Жабі. Ми щось мололи поручикові чи, мабуть, потакували на те, що він нам торочив (Олесь Досвітній).

врі́затися (вби́тися) в па́м’ять кому. Надовго, міцно запам’ятатися, вразивши чимсь. Не можу забути одного образу, який врізавсь мені у пам’ять (М. Коцюбинський); Він нічого не чув і не бачив, окрім отих двох кахляних плиток, які врізалися йому в пам’ять ще з того дня, коли вимандровував з рідної землі (П. Загребельний); Ще глибше вбилися йому в пам’ять нічліги в тіснім, поганім закамарку (І. Франко). врі́затися в по́мку, діал. Найбільше врізалася в помку Горпині одна ніч, зоряна, а не місячна (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. помка — по́мка іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. помка — -и, ж., діал. Пам'ять. Датись у помки — надовго запам'ятатися. Прийти до помки — опам'ятатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. помка — ПО́МКА, и, ж., діал. Пам'ять. Василь на стелю дивився, хмурився, крививсь... Видно, він щось пригадував, та на сей раз помка схибила (Панас Мирний). ◇ Відби́ти па́мороки (по́мки, тя́мки) див. відбива́ти; (1) Врі́затися в по́мку (д) див.  Словник української мови у 20 томах
4. помка — ПА́М'ЯТЬ (здатність запам'ятовувати; запас вражень, що зберігаються в свідомості), ПА́М'ЯТОК рідше, ТЯ́МКА розм., ПА́МКА діал., ПО́МКА діал. Пам'ять у нього гарна — кожне слово в голові (Ю.  Словник синонімів української мови
5. помка — ПО́МКА, и, ж., діал. Пам’ять. Василь на стелю дивився, хмурився, крививсь… Видно, він щось пригадував, та на сей раз помка схибила (Мирний, IV, 1955, 111). ◊ Да́тися у по́мки (у по́мку); Врі́затися в по́мку — надовго запам’ятатися.  Словник української мови в 11 томах
6. помка — По́мка, -ки ж. Въ выраженіяхъ: узяти в по́мку. Запомнить. Візьми собі у помку. мені в по́мку, не в по́мку. Я помню, не помню. О. 1862. IX. 70. В помку всім, як Сутяженко оддавав Одарку. см. помки, помок. Мкр. Н. 32.  Словник української мови Грінченка