пустий
з го́лими (з поро́жніми, з пусти́ми) рука́ми. 1. Без нічого, не маючи нічого при собі. На вулиці Іван часто бачив, що дехто з членів артілі повертався додому не з порожніми руками (С. Чорнобривець); Сердюки .. вернулись захекані і не з пустими руками: принесли в полах яблук, сухих кінських кізяків — заздалегідь подбали про паливо на вечір (О. Гончар); // Нічого не маючи на гостинець для когось. — Стривайте, а як же їхати з голими руками? — раптом спитав Родивон.— Що там не говоріть, а ми ж таки шефи… (В. Кучер); — Ви вже не гнівайтесь, Горпино Карпівно, не знав же я.. Та от і з’явився з пустими руками, навіть подарунка не встиг купити (Д. Ткач). 2. зі сл. поверну́тися, прийти́ і под. Без нічого, ні з чим; нічого не діставши, не придбавши. Бог хліба на Дону те літо не вродив — Вернувсь Антін із голими руками (Л. Боровиковський); Комісари втямили, що їх тільки морочать, і вернулись до польського табору з порожніми руками (І. Нечуй-Левицький); У дорозі (мисливець) недоїдає й недосипляє, проходить пішки десятки кілометрів, ночує під кущем .. і звичайно повертається додому з порожніми руками, але щасливий (В. Мисик). 3. Не маючи засобів для існування, необхідних знарядь господарювання і т. ін. Настав той день, коли я все роздав убогим, голоті керіотській щонайгіршій, а сам пішов з порожніми руками, .. шукать учителя (Леся Українка); Першого ж року хліба вродило стільки, що Верига міг і себе забезпечити, і ще дати насіння сусідам, які прийшли на нові землі з голими руками (П. Панч); // Дуже бідний. Не прийшла й вона у чужу хату з порожніми руками — скриня була повна жіночого добра. Одного полотна мала дві колодки (В. Поліцук). 4. тільки з часткою не. Маючи певний досвід, якісь знання, знаряддя і т. ін. Почнімо з Ваших робіт. ..Ви, як видко, приступили до роботи не з голими, як-то кажуть, руками, бо трохи вчились гармонії (Муз. праці); — Не лякай! Ми лякані. Ми — фронтовики. І не забувай — не з порожніми руками додому вернулися (Ю. Збанацький); Він прийшов у село сформованою людиною, не з порожніми руками й душею прийшов, а приніс себе наповненого в село (В. Дрозд).
на поро́жньому (пусто́му, го́лому) мі́сці, перев. з дієсл. Не маючи бази, основи і т. ін. під собою; з нічого. Автор історичного роману творить не на порожньому місці,— він залежить від свого матеріалу, реального ходу історичних подій (З журналу); Як і інші галузі економіки, електроенергетику більшості афро-азіатських країн доводиться створювати на пустому місці (З газети); Тут все треба починати спочатку, на голому місці (Ю. Збанацький); — Не переживай, Артеме,.. Ми з Клавою теж починали на голому місці, не було в нас, як кажуть, ні кола ні двора, а тепер нівроку (П. Гуріненко); Хірокітійська культура з’являється на острові (на Кіпрі) розвинутою. Немає жодних ознак її еволюції. “На голому місці” одразу ж виникають великі поселення на багато тисяч чоловік (З журналу).
перелива́ти з пусто́го (та) в поро́жнє. 1. Повторювати те саме, ведучи непотрібні або малозмістовні розмови. Фрази лились, зчіплювались, і він переливав з пустого та в порожнє, говорячи те ж саме, тільки іншими словами (І. Нечуй-Левицький); — Кажуть, що жінки люблять поговорити. А ви, мужчини, переливаєте з пустого в порожнє ось уже чималий час (Ю. Яновський). си́пати з поро́жнього в пусте́. Сип, сип, із порожнього в пусте! (Укр.. присл..). 2. Займатися непотрібною, марною справою, звичайно багато говорячи. — У гостях тілько (тільки) б марно стратили день, переливаючи з пустого в порожнє, а дома сидячи, я сьогодні “Кобзаря” дочитаю (Панас Мирний); — Я, звичайно, мало розумію в твоїх справах .. Але чомусь хочеться вірити в Снігура. З пустого в порожнє він переливати не стане, не такий він (П. Автомонов); — Ти ж обіцяла.— Іди геть! Чого присікалась. Подумай — обіцяла… — Ти ж… слово честі.— Слухай, не переливай з пустого в порожнє. Не галдикай, не поможе (М. Понеділок). перелива́ти з поро́жнього в непо́вне. Ідім, куме, з сього пекла, най собі тут переливають (пани) з порожнього в неповне! — напівпошепки, напівголосно мовив Петро Дорунда до Михайла Савули (І. Чендей).
поро́жнє (пусте́) мі́сце, зневажл. Той, від кого мало користі в роботі, з ким не рахуються і т. ін. Та він у колективі — порожнє місце (З усн. мови).
поро́жня (пуста́) голова́, зневажл. Нерозумна, нетямуща людина. Пуста голова — баранові рідня (Укр.. присл..); — Я знаю таке дупло в дубі — велике-велике. Там ми обоє вмістимось.. І я, пуста голова, навіть не подумав, яке лихо могло спіткати того дуба, і побіг за Любою (М. Стельмах).
поро́жня (пуста́) кише́ня (кали́тка) у кого і без додатка. Хто-небудь бідний, не має грошей. В молодого господаря порожня кишеня (І. Нечуй-Левицький); Золото, золото, вславлене по світу! Все продаси ти, все купиш без розпиту. Добре тому, хто гребе тебе жменею; важко без тебе — з пустою кишенею (П. Грабовський).
пусти́й лоб у кого, зневажл. Хтось нерозумний, нетямущий і т. ін. Живіт товстий, а лоб пустий (М. Номис).
пусти́й но́мер. Марна, безнадійна справа. Потрапити на виставу, на концерт, не маючи заздалегідь купленого квитка, — пустий номер (З газети).
пусти́й (поро́жній) гамане́ць. 1. Мало грошей. Не можу купувати дорогі речі — пустий гаманець (З журналу). 2. у кого. Хто-небудь не має грошей. У її батька хазяйство бідне і пустий гаманець (З газети).
пусти́й (поро́жній) звук. Нічого не вартий. — В цій кривавій боротьбі, Папо, з поступом наук, Ти пустий сьогодні звук! (І. Франко); Він зрозумів, що .. всі переконливі мотиви для цієї людини — порожній звук (Я. Баш).
пусті́ (ма́рні) слова́ (фра́зи). Непотрібні, беззмістовні, не варті уваги висловлювання; беззмістовне розумування. Пусті слова про “право бідних”… Держава дбає не про нас. Нас мали за рабів негідних… Доволі кривди і образ! (М. Вороний); Без марних слів і компліментів ніжних його (В. Маяковського) поети вчителем зовуть (М. Рильський). ма́рне сло́во. Коли я називаю його своїм братом, то се не жарт і не марне слово (Леся Українка).
Фразеологічний словник української мови