пустий —
див. легковажний; порожній
Словник синонімів Вусика
пустий —
-а, -е. 1》 Нічим не заповнений (про вмістище); порожній. || Без меблів, речей і т. ін. (про приміщення). || Безлюдний, ненаселений або малолюдний. || Ніким, нічим не зайнятий; вільний. || розм. Пригот. без м'яса, жирів і т. ін.; пісний. || перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пустий —
ПУСТИ́Й, а́, е́. 1. Нічим не заповнений (про вмістище); порожній. Пустого міха не надуть, коли пораз [раз по раз] дірки йдуть (Номис); // Без меблів, речей і т. ін. (про приміщення). Чого тоті [ті] козаки хочуть, чого шукають?...
Словник української мови у 20 томах
пустий —
з го́лими (з поро́жніми, з пусти́ми) рука́ми. 1. Без нічого, не маючи нічого при собі. На вулиці Іван часто бачив, що дехто з членів артілі повертався додому не з порожніми руками (С. Чорнобривець); Сердюки ..
Фразеологічний словник української мови
пустий —
БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про твори, розмови, слова, думки і т. ін. — позбавлений змісту, убогий змістом), МАЛОЗМІСТО́ВНИЙ, ПОРО́ЖНІЙ підсил., ПУСТИ́Й підсил., ПУСТОПОРО́ЖНІЙ підсил. розм.; БЕЗПРЕДМЕ́ТНИЙ (про тему розмови, суперечки і т. ін.
Словник синонімів української мови
пустий —
Пусти́й, -та́, -те́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
пустий —
Пусти́й, -а́, -е́ 1) Пустой. 2) Пустой, глупый, безсодержательный, легкомысленный. Да ти пусту оце бесіду звів. Федьк. А в козака розум пустий; хоче дівку з ума звести. Грин. III. 259. 3) Ненужный, безполезный. Вх. Зн. 57. Пусте зілля. Сорная трава. Вх. Зн. 57.
Словник української мови Грінченка