пустий

пусти́й

-а, -е.

1》 Нічим не заповнений (про вмістище); порожній.

|| Без меблів, речей і т. ін. (про приміщення).

|| Безлюдний, ненаселений або малолюдний.

|| Ніким, нічим не зайнятий; вільний.

|| розм. Пригот. без м'яса, жирів і т. ін.; пісний.

|| перен. Позбавлений виразу (про очі, погляд).

Пуста порода — породи, що входять до складу викопної мінеральної сировини і не мають практичної цінності.

2》 Який має всередині порожнину; порожній, порожнистий.

3》 перен. Позбавлений змісту, убогий змістом; беззмістовний, порожній.

|| Який не має значення, несуттєвий.

Пусті слова — позбавлені змісту, сенсу слова, фрази, розмови і т. ін.

4》 перен. Несерйозний, духовно обмежений, легковажний (про людину).

5》 у знач. ім. пусте, рідко пустеє, -того, с. Те, що не має істотного значення, не заслуговує на увагу; щось поверхове, беззмістовне.

6》 у знач. присудк. сл. пусте, рідко пустеє. Не варто уваги або зусиль; дрібниця.

|| Уживається як вигук у знач. дрібниця!, дарма!, дурниця!.

Значення в інших словниках

1. пустий — (який ніким а. нічим не заповнений) вільний, порожній, незайнятий, спорожнілий, опустілий.  Словник синонімів Полюги
2. пустий — пусти́й прикметник  Орфографічний словник української мови
3. пустий — Порожній; (край) див. ПУСТЕЛЬНИЙ; (- місце) вільний; (борщ) пісний; (погляд) невиразний, тупий; (стовбур) порожнистий, пустотілий; (- слова) беззмістовний, несуттєвий, (звук) марний; (хто) обмежений, пустопорожній, легковажний, несерйозний...  Словник синонімів Караванського
4. пустий — див. легковажний; порожній  Словник синонімів Вусика
5. пустий — Порожній, (обшир) безлюдний, безживний, див. пустота  Словник чужослів Павло Штепа
6. пустий — ПУСТИ́Й, а́, е́. 1. Нічим не заповнений (про вмістище); порожній. Пустого міха не надуть, коли пораз [раз по раз] дірки йдуть (Номис); // Без меблів, речей і т. ін. (про приміщення). Чого тоті [ті] козаки хочуть, чого шукають?...  Словник української мови у 20 томах
7. пустий — з го́лими (з поро́жніми, з пусти́ми) рука́ми. 1. Без нічого, не маючи нічого при собі. На вулиці Іван часто бачив, що дехто з членів артілі повертався додому не з порожніми руками (С. Чорнобривець); Сердюки ..  Фразеологічний словник української мови
8. пустий — БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про твори, розмови, слова, думки і т. ін. — позбавлений змісту, убогий змістом), МАЛОЗМІСТО́ВНИЙ, ПОРО́ЖНІЙ підсил., ПУСТИ́Й підсил., ПУСТОПОРО́ЖНІЙ підсил. розм.; БЕЗПРЕДМЕ́ТНИЙ (про тему розмови, суперечки і т. ін.  Словник синонімів української мови
9. пустий — Пусти́й, -та́, -те́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. пустий — Пусти́й, -а́, -е́ 1) Пустой. 2) Пустой, глупый, безсодержательный, легкомысленный. Да ти пусту оце бесіду звів. Федьк. А в козака розум пустий; хоче дівку з ума звести. Грин. III. 259. 3) Ненужный, безполезный. Вх. Зн. 57. Пусте зілля. Сорная трава. Вх. Зн. 57.  Словник української мови Грінченка