Фразеологічний словник української мови

трусонути

трусну́ти (трусону́ти) кали́ткою. Витратити значну кількість грошей; розщедритися, не поскупитися (про грошові витрати). Трішки зараз труснувши калиткою, він уже й сам шкодував за відданими чумакам двома торбами золота (О. Ільченко); — Гони, Левку, на всі клапани, хай старий Коваль з Ковалихою трусонуть калиткою, бо недаром їм такого гостя дорогого веземо (В. Кучер). трусну́ти кали́точку. Як розгадаєте ви казку, Свою калиточку трусніть І бубликів велику в’язку Веселій бабі перешліть (Л. Глібов).

Фразеологічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. трусонути — трусону́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. трусонути — [трусоунутие] -ну, -сонеш, -сонеимо, -сонеите; нак. -сони, -н'іт'  Орфоепічний словник української мови
  3. трусонути — ТРУСОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що, розм. Підсил. до трусну́ти. Удар грому трусонув будинок, аж забряжчали шибки (І. Цюпа); Дівча слухняно видерлося на дерево, трусонуло одну гілку, другу, і злива стиглих...  Словник української мови у 20 томах
  4. трусонути — -ну, -неш, док., перех. і неперех., розм. Підсил. до труснути. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. трусонути — ТРУСОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех., розм. Підсил. до трусну́ти. Удар грому трусонув будинок, аж забряжчали шибки (Цюпа, Назустріч..  Словник української мови в 11 томах