трусонути
трусну́ти (трусону́ти) кали́ткою. Витратити значну кількість грошей; розщедритися, не поскупитися (про грошові витрати). Трішки зараз труснувши калиткою, він уже й сам шкодував за відданими чумакам двома торбами золота (О. Ільченко); — Гони, Левку, на всі клапани, хай старий Коваль з Ковалихою трусонуть калиткою, бо недаром їм такого гостя дорогого веземо (В. Кучер). трусну́ти кали́точку. Як розгадаєте ви казку, Свою калиточку трусніть І бубликів велику в’язку Веселій бабі перешліть (Л. Глібов).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- трусонути — трусону́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- трусонути — [трусоунутие] -ну, -сонеш, -сонеимо, -сонеите; нак. -сони, -н'іт' Орфоепічний словник української мови
- трусонути — ТРУСОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що, розм. Підсил. до трусну́ти. Удар грому трусонув будинок, аж забряжчали шибки (І. Цюпа); Дівча слухняно видерлося на дерево, трусонуло одну гілку, другу, і злива стиглих... Словник української мови у 20 томах
- трусонути — -ну, -неш, док., перех. і неперех., розм. Підсил. до труснути. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- трусонути — ТРУСОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех., розм. Підсил. до трусну́ти. Удар грому трусонув будинок, аж забряжчали шибки (Цюпа, Назустріч.. Словник української мови в 11 томах