трусонути

трусону́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трусонути — [трусоунутие] -ну, -сонеш, -сонеимо, -сонеите; нак. -сони, -н'іт' Орфоепічний словник української мови
  2. трусонути — ТРУСОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що, розм. Підсил. до трусну́ти. Удар грому трусонув будинок, аж забряжчали шибки (І. Цюпа); Дівча слухняно видерлося на дерево, трусонуло одну гілку, другу, і злива стиглих... Словник української мови у 20 томах
  3. трусонути — -ну, -неш, док., перех. і неперех., розм. Підсил. до труснути. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. трусонути — трусну́ти (трусону́ти) кали́ткою. Витратити значну кількість грошей; розщедритися, не поскупитися (про грошові витрати). Трішки зараз труснувши калиткою, він уже й сам шкодував за відданими чумакам двома торбами золота (О. Фразеологічний словник української мови
  5. трусонути — ТРУСОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех., розм. Підсил. до трусну́ти. Удар грому трусонув будинок, аж забряжчали шибки (Цюпа, Назустріч.. Словник української мови в 11 томах