трусонути

трусону́ти

у, -неш, док., перех. і неперех., розм.

Підсил. до труснути.

|| безос.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трусонути — трусону́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. трусонути — [трусоунутие] -ну, -сонеш, -сонеимо, -сонеите; нак. -сони, -н'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. трусонути — ТРУСОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що, розм. Підсил. до трусну́ти. Удар грому трусонув будинок, аж забряжчали шибки (І. Цюпа); Дівча слухняно видерлося на дерево, трусонуло одну гілку, другу, і злива стиглих... Словник української мови у 20 томах
  4. трусонути — трусну́ти (трусону́ти) кали́ткою. Витратити значну кількість грошей; розщедритися, не поскупитися (про грошові витрати). Трішки зараз труснувши калиткою, він уже й сам шкодував за відданими чумакам двома торбами золота (О. Фразеологічний словник української мови
  5. трусонути — ТРУСОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех., розм. Підсил. до трусну́ти. Удар грому трусонув будинок, аж забряжчали шибки (Цюпа, Назустріч.. Словник української мови в 11 томах