трусонути

трусону́ти

-ну, -неш, док., перех. і неперех., розм.

Підсил. до труснути.

|| безос.

Значення в інших словниках

1. трусонути — трусону́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. трусонути — [трусоунутие] -ну, -сонеш, -сонеимо, -сонеите; нак. -сони, -н'іт'  Орфоепічний словник української мови
3. трусонути — ТРУСОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що, розм. Підсил. до трусну́ти. Удар грому трусонув будинок, аж забряжчали шибки (І. Цюпа); Дівча слухняно видерлося на дерево, трусонуло одну гілку, другу, і злива стиглих...  Словник української мови у 20 томах
4. трусонути — трусну́ти (трусону́ти) кали́ткою. Витратити значну кількість грошей; розщедритися, не поскупитися (про грошові витрати). Трішки зараз труснувши калиткою, він уже й сам шкодував за відданими чумакам двома торбами золота (О.  Фразеологічний словник української мови
5. трусонути — ТРУСОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех., розм. Підсил. до трусну́ти. Удар грому трусонув будинок, аж забряжчали шибки (Цюпа, Назустріч..  Словник української мови в 11 томах